Бенчмаркінг – YouControl розповів що робити з даними конкурентної розвідки | Альтернатива

Бенчмаркінг – YouControl розповів що робити з даними конкурентної розвідки

Уявіть: ось ви, ваші стратегії та показники. Ось ваші конкуренти, їхні стратегії та показники. Чи використовують конкуренти бізнес-практики, які дозволять вам не «винаходити велосипед»?

Відмітаючи «складні обличчя», суть бенчмаркінгу — порівняння, тобто аналіз на співставленні. Більш академічно, бенчмаркінг — це процес поліпшення продуктивності через постійну ідентифікацію, аналіз і прийняття у компанії найкращих бізнес-практик, які довели свою ефективність — в інших підрозділах компанії, у конкурентів або взагалі в інших сферах.

Англійською benchmark означає буквально «орієнтир», «точка відліку». Термін походить з геодезії, де позначає точку відліку висоти. У діловій термінології бенчмаркінг тісно пов’язаний із поняттям best practices, тобто «найкращі практики», рекомендований до запозичення досвід. Типові виміри для бенчмаркінгу: якість продукту, витрачений час та кошти.

Як класичну «історію з підручника» бенчмаркінгу прийнято наводити досвід компанії Xerox. На початку 1980-х виробник копіювальних машин зіткнувся із конкуренцією японських виробників. Canon та інші пропонували продукцію за роздрібними цінами ледь не нижче собівартості виробів Xerox. Компанія запустила програму оцінки на предмет ефективності кожної окремо взятої функції, кожного ланцюжка постачання та процесу прийняття рішень — у порівнянні з конкурентами. Процес мав великий успіх.

Бенчмаркінг — не є особливий чудо-метод. Бенчмаркінг — ширше, ніж метод, це постійний процес. А ось, наприклад, SWOT-аналіз може бути одним із методів, що застосовуються для бенчмаркінгу.

Найчастіше класифікують такі види бенчмаркінгу:

  • внутрішній (порівняння між підрозділами однієї організації) та зовнішній;
  • операційний (функції, процеси) та стратегічний (ключові конкурентні переваги, інноваційність тощо);
  • бенчмаркінг процесів та бенчмаркінг продуктів;
  • конкурентний (порівнюють продуктивність компаній тієї ж галузі) та функціональний (аналізують схожі – бізнес-процеси з інших бізнес-секторів);
  • окремо виділяють фінансовий бенчмаркінг.

Типові етапи бенчмаркінгу:

  • ідентифікація зони дослідження, аналіз власних бізнес-процесів;
  • визначення ключових параметрів для порівняння;
  • вибір «партнерів» для порівняння;
  • визначення джерел, збір даних;
  • аналіз зібраних даних, ідентифікація відмінностей;
  • постановка відповідних цілей;
  • комунікація результатів всередині організації та їх уточнення;
  • впровадження висновків;
  • перегляд досягнутих змін.

Наведені кроки загалом присутні в будь-якому бенчмаркінгу. Конкретні методології, втім, різняться.

Окремі види бенчмаркінгу можуть мати типовий набір параметрів для аналізу. Ці показники не є вузькоспецифічними, і їхнє значення добре зрозуміле усім фахівцям з відповідної галузі. Наприклад, для фінансового бенчмаркінгу, це стандартні критерії: рентабельність активів, операційна маржа, боргове навантаження, ліквідність, обсяг активів, обсяг продажів та їхнє зростання, а також темпи зростання прибутку.

Зауважимо, бенчмаркінг — не механічне копіювання бізнес-практик. Адже те, що працює в одній організації, не обов’язково напряму працюватиме в іншій. Саме тому вкрай важливою є внутрішня комунікація та загальне структурування процесів у компанії. З цих та інших причин для ефективного бенчмаркінгу часто залучають зовнішніх консультантів, які можуть зі сторони об’єктивно та системно оцінити бізнес-процеси та допомогти сформулювати відповідні цілі.

YouControl