Чи не зраджуємо ми майдан? | Альтернатива

Чи не зраджуємо ми майдан?

Звенигородка, Ватутіне новини

Думка з приводу

19 лютого, у переддень Дня Героїв Небесної Сотні, в Звенигородці відбувся урочистий мітинг. Попри значимість цієї дати, мітинг, як і більшість заходів, організований місцевою владою, носив, так би мовити декларативний характер: аби відбути.

До мікрофона ніхто з властьімущих не підійшов, штатні оратори переповіли давно відомі всім факти трагедії, що мала місце два роки тому на Євромайдані. Думаю, було б по-іншому, аби сказали тут своє слово свободівець Кирила Крицького – організатор й натхненник Майдану в Звенигородці чи активний учасник столичного Євромайдану Володимир Маламуж з Моринців, який відразу ж після буремних подій у Києві, став у ряди бійців АТО. Та до мікрофона їх, як й інших, неугодних минулій і теперішній владі, не запросили. Чи не тому, що побоювалися, аби не згадали хлопці резолюцій велелюдних віче та вимог звенигородської громади, поставлених перед тими, кого хвилею революції було винесено на керівні пости і через бездіяльність яких Звенигородщина поступово сповзає на задвірки області?

Звенигородка, Ватутіне новини

Звичайно, про це могли повести мову й інші, а заодно – й безлад у місті й районі, про невиконані обіцянки керівників місцевого самоврядування, дані зокрема і в ході минулорічних виборів.

Могли. Проте промовчали, ждучи, що це зробить хтось інший. Та інших не знайшлося. От і виникає цілком закономірне питання: за що ж, за чиї, якщо не за наші, інтереси загинули Герої Небесної Сотні? Де поділися ті «революційні» органи, створені два роки тому на віче у Звенигородці? Попіарилися – і на піч?

І не менш важливе: що треба для того, аби позбулися апатії та байдужості звенигородчани і, зрозумівши, що не мордаті дяді у керівних кріслах, а саме вони є господарями на землі Тараса Шевченка, взялися наводити належний порядок в місті та районі? Щоб зрозуміли врешті, що ота властива частині українців позиція «моя хата скраю» є прямою зрадою ідеалів Майдану?

Феофан БІЛЕЦЬКИЙ