Реформа середньої освіти (інфографіка) | Альтернатива

Реформа середньої освіти (інфографіка)

Буза Андрій - учень 10 класу Шполянської ЗОШ №1

Все про реформу середньої освіти: 12-річка в школах і профільні ліцеї, як в США (інфографіка)

Вже зараз на рівні областей розробляються нові сітки шкіл, профтехучилищ та коледжів

До кінця цієї сесії народні обранці повинні прийняти новий закон про освіту, сподівається міністр Лілія Гриневич, щоб вже з 1 вересня 2018 го Україна знову перейшла на 12 річну систему освіти в школах. По-перше, це значно розвантажить шкільну програму і дозволить ввести профільну освіту в старшій школі, щоб випускникам стало легше вступати до університетів. По-друге, перейшовши на 12-річку, українські атестати почнуть котируватися на Заході. Чиновники не приховують, що в процесі трансформації та переходу до нових стандартів освіти, 20-30% вчителів втратить роботу. До того ж, у зв’язку з реформою децентралізації, закриють і значну частину шкіл. Але разом з цим обіцяють суттєво підвищити якість освіти. Правда підтримки реформи в суспільстві як не було в середині 2000-х, так немає і зараз: проти переходу на 12 класів навчання виступають 70% батьків і викладачів.

ЗНОВУ 12 РОКІВ У ШКОЛІ. Про необхідність реформування системи обов’язкової середньої освіти кажуть останні років двадцять. За цей час світ побачив не один законопроект. Причому, до цих пір найбільш дискусійним залишається питання переходу на 12-річну систему навчання в школах. У 2002-му під час перебування міністра освіти Василя Кременя Україна вперше перейшла на 12-річку: в перший клас дітки йшли в 6 років, а з другого класу починали вивчати іноземну мову за вибором батьків. Але вже в 2010-му за наполяганням Дмитра Табачника Верховна Рада повернулася до 11-річної системи освіти. Головним аргументом Табачника було негативне ставлення населення до 12-річки, мовляв, її не підтримує 79% українців.

У бесіді з Сегодня.ua екс-міністр Василь Кремень називає кілька причин провалу реформи системи середньої освіти в середині 2000-х: “Перша – була не підготовлена мережа профільної старшої школи. Не були створені профільні та багатопрофільні ліцеї (куди б учні йшли після 9-го класу – Авт.). Друга – несприйняття значною частиною населення ідеї 12-річної школи. Третя, і, можливо, найголовніша причина, – політична позиція людей, які тоді приймали рішення. Вона була обумовлена як популістською позицією (скасування 12-річки була однією з передвиборних обіцянок Януковича – Авт.), так і спробою зробити так, як в Росії”.

На сьогоднішній день всі країни пострадянського простору окрім України, Росії та Білорусі перейшли на 12-річну систему. Причому, за словами Кременя, як і Україна, Білорусь свого часувже впроваджувала 12-річку, але потім знову повернулася до 11 років навчання.

Перша і найголовніша перевага 12-річки, за словами заступника міністра освіти Інни Совсун, -схожість з європейською моделлю освіти. Після переходу українські атестати будуть котируватисяна Заході. Крім того, найчастіше в сьогоднішню 11-річну програму навчання важко вмістити весь спектр необхідних знань. А з переходом на 12-річку, за словами чиновниці, вийде розвантажити і учнів, і вчителів.

Але, як і шість років тому, українці не підтримують цю ідею і зараз. Так, за результатамиопитування Фонду Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва влітку 2015 го, 70% батьків і 68%педагогів висловилися проти 12-річної системи освіти в школах. Саме тому, будучи міністромосвіти, Сергій Квіт був проти громадського обговорення реформи. “Я думаю це не той момент, щоми повинні проводити опитування щодо реформ. Ми як професіонали, повинні визначати, в тому числі дизайн нашої середньої освіти”, – говорив Квіт.

Такої ж думки дотримується і заступник міністра освіти Павло Хобзей. За його словами, дискусіюпотрібно вести не про терміни навчання в школі, а про цінності, зміст, підходи в викладанні, колидітям буде цікаво вчитися. “У проекті закону про освіту передбачається тривалість навчання 12 років. Потрібно прийняти це як аксіому. Ці 12 років розділені на початкову, базову середню тастаршу школу (профільну середню) з відповідною кількістю років навчання 4, 5, і 3 (дивись інфографіка – Авт.)”, – сказав Павло Хобзей.

Думки опитаних Сегодня.ua батьків розділилися. Причому проти переходу на нову систему освіти виступають, в основному, батьки і вчителі в райцентрах і селах, де якість освіти “кульгає”. У бесіді з Сегодня.ua Ірина Романюк, мама 9-річної Софії, яка вчиться в Ніжинській загальноосвітній школі №2, висловилася проти ідеї переходу на 12-річку. “По-перше, що вони там будуть робити в цій школі? По-друге, продовжується період забезпечення дитини батьками і його виходу на ринок праці. По-третє, ну яке навчання в 19 років? Я вже свою дитину в 19 народила”, – вважає Ірина.

Батьки, чиї діти вчаться в столичних школах, в більшості своїй підтримують реформу. “Правда,незрозуміло, як будуть перебудовувати мережу шкіл. Нам вчителі вже сказали, що багато столичних шкіл зроблять тільки для навчання дітей у початкових класах, інші перероблять виключно в профільні старші школи. Незрозуміло, чи буде поширюватися реформа на мого сина,йому зараз 8 років (закінчує 2 клас – Авт.)”, – розповіла Segodnya.ua Олена Іващенко.

Директор однієї з Чернівецьких гімназій Віктор Ш. розповідає, що їх учні дуже часто вступають вєвропейські університети: “Але найчастіше вони не можуть відразу після школи вступити в ЄС,тому що їм немає 18 років, і вони не прослухали певну кількість годин з різних предметів”.

На думку експертів, сама дискусія про перехід чи не переходити на нову систему освіти неправильна. Головний експерт групи “Освіта” реанімаційне пакету реформ Володимир Бахрушин сказав Сегодня.ua, що в усьому світі спостерігається довгострокова тенденція збільшення періоду навчання і віку, коли людина вперше виходить на ринок праці. “Сьогодні в Україні багатьом достатньо 11-річки (і навіть меншою за тривалістю) але не дуже якісної за освітою. Але з різних причин, в тому числі через низьку якість, ми вже багато років поступово втрачаємо ті сегменти економіки, які вимагають кваліфікованої праці. Наслідком є катастрофічно низький рівень ВВП і численні соціальні проблеми, які з цього випливають. У нас немає іншого шляху, ніж створення нової економіки, яка вимагає кваліфікованої праці і, відповідно, якісної освіти. 12-річна школа є одним з необхідних елементів виконання такої програми”, – сказав Володимир Бахрушин.

ЛІЦЕЇ І ТЕХНІКУМИ. Починати реформу середньої освіти хотіли з 1 вересня 2016- го, потім – з 1 вересня 2017 року. В результаті терміни зрушилися на 2018 й – профільний парламентський комітет занадто затягнув написання і підготовку до першого читання законопроекту про освіту. Тільки 30 березня на своєму засіданні члени комітету, нарешті, затвердили фінальну редакцію закону, і рекомендували парламенту його ухвалити. За словами авторів та експертів, які брали участь в розробці документа, переписували закон мало не десять разів.

“Ми починаємо з вересня (2016- го – Авт.) розробляти нові стандарти освіти. Мінімум рік розробляються стандарти – ми не можемо заходити в новий зміст (освіти – Авт.), коли у нас не готові підручники і вчителі”, – сказала Лілія Гриневич.

За її словами, якщо парламентарі не зірвуть дедлайн і приймуть закон про освіту до кінця цієї сесії,вже 1 вересня 2018 го пройде перший набір в 12-річну школу. А заступник міністра Павло Хобзей додає, що учні, які вчаться сьогодні в 7-му класі, в 2018 році закінчать 9-й клас. І якщо до 1 вересня 2018-го вдасться побудувати нову сітку загальноосвітніх установ і створити коледжі (ліцеї) і профтехучилища, туди діти вступатимуть за результатами ЗНО після 9-го класу. Така система діє в США, Канаді і по всій Європі.

Як розповіли Сегодня.ua в Міносвіти, зараз на рівні областей розробляються нові сітки шкіл, профтехучилищ та коледжів. У цьому питанні істотну роль зіграє реформа децентралізації. Наприклад, у вже об’єднаних громадах діє принцип загального бюджету. І різних районах в рамках однієї громади часто просто невигідно утримувати величезну школу з невеликою кількістю учнів і вчителів. Адже, за даними Міносвіти, в Україні близько 600 шкіл в яких навчається менше 20 дітей.А бюджетні витрати на одного учня в таких школах просто космічні. Так, за даними Міносвіти, абсолютний рекорд встановлений в Івано-Франківській області – 15 тис грн бюджетних витрат на одного учня.

“Не тільки “космічні витрати”, а й вкрай низька якість освіти через те, що в деяких школах учитель змушений викладати 5 і більше предметів, які він сам нерідко не знає на належному рівні”, – додає  експерт Володимир Бахрушин.

Тому, в першу чергу, оптимізація мережі загальноосвітніх установ торкнеться сільській місцевості.До того ж, підписуючи меморандум про співпрацю з МВФ, Україна взяла на себе зобов’язання скоротити кількість шкіл на 5% за рахунок їх об’єднання. Торкнеться оптимізація і вчителів – багато втратять роботу. “У селах багато вчителів працюють на півставки. Тому, десь 20-30% скорочень ставок буде. І це стосується тільки сільській місцевості. У місті мережу шкіл значно ефективніше”,- говорив Павло Хобзей.

З цим ще до вступу на посаду не зовсім погоджувалася Лілія Гриневич. Вона говорила, що Україна – аграрна країна, і нам варто більше уваги приділяти освіті на селі. Також Гриневич виступала за збільшення термінів навчання дітей в початковій школі до 6 років (зараз і буде після реформи 4 роки, дивіться інфографіку – Авт.). “Рано чи пізно третину світових чорноземів стануть нашою перевагою на світовому ринку, і в зв’язку з цим потрібно зберегти інфраструктуру села, і дуже важливим питанням є доля мережі сільських шкіл. У цьому 6-річна початкова школа може допомогти – зберегти структуру шкіл в українських селах”, – говорила Гриневич ще в минулому році.

Неофіційно Сегодня.ua розповіли в Міносвіти, що ця пропозиція Лілії Гриневич не підлягає дискусії- всі зосередилися на прийнятті та впровадженні закону про освіту, який, навпаки, передбачає оптимізацію мережі сільських шкіл. Для цього області і розробляють нові плани мережі загальноосвітніх установ, після чого почнеться створення так званих опорних шкіл. В першу чергу такі опорні школи з’являться в уже об’єднаних громадах.

“Кожне найменше село матиме початкову школу. У регіонах будуть створювати опорні школи з необхідним обладнанням кабінетів, перш за все фізики, хімії, біології, з належним кадровим забезпеченням тощо. Туди будуть привозити дітей з багатьох сіл, щоб вони могли вчитися впрофільних старших класах. Як дітей будуть привозити? В цьому році вперше уряд виділив гроші на шкільні автобуси – 650 млн грн. Ще 600 млн буде витрачено з місцевих бюджетів”, – сказав екс-міністр освіти Сергій Квіт.

Крім уже виділених грошей Міносвіти веде переговори зі Світовим Банком, USAID та урядом Німеччини про фінансування проектів опорних шкіл. За словами Павла Хобзея, згодом серед районних шкіл проведуть конкурс. І той, хто запропонує найкращу схему реорганізації закладу в опорну школу, отримає від 3 до 5 млн грн гранту.

Наявність таких шкіл в одному районі зовсім не означає, що в цьому ж районі більше не буде ліцеїв та профтехучилищ. Про їх створення, організацію, і забезпечення необхідним обладнанням повинна подбати місцева влада. “Області повинні самі вирішувати, з яких спеціальностей їм готувати робітничі кадри (в профтехліцею, куди підуть учні, які не надійшли в коледжі за результатами ЗНО після 9 класу – Авт.). В областях плани розвитку (їх регіону – Авт.), отже, їм видніше, які робітничі професії потрібні. Це закладено в проектах законів, які вже знаходяться на розгляді в парламенті”, – сказав Хобзей.

Все це добре, але без фінансової мотивації вчителів вся реформа може піти під укіс. У Міносвіти кажуть, щоб підняти зарплату вчителям, спочатку потрібно оптимізувати кількість шкіл. “Один з показників ефективності – скільки учнів припадає на одного вчителя. У нас – вісім. В європейських країнах – 17. Зарплата забирає майже 80% виділених на школу засобів. Підняти вдвічі зарплати притій же кількості вчителів не вдасться”, – пояснили нам в Міносвіти.

Після оптимізації, за словами чиновників, у керівництва шкіл з’явиться більше грошей і директори самостійно зможуть встановлювати надбавки і премії вчителям – новий проект закону про освіту це дозволяє.

“Навчальний заклад має право за рахунок власних доходів та інших джерел, не заборонених законодавством, встановлювати педагогічним і науково-педагогічним працівникам доплати, надбавки, премії та інші види заохочень. Керівник навчального закладу відповідно до законодавства, установчих документів та колективним договором вправі встановлювати педагогічним і науково-педагогічним працівникам доплати, надбавки, премії за використання в освітньому процесі іноземних мов, сучасних технологій, реалізацію інноваційних проектів”, – йдеться в проекті закону.

За словами Лілії Гриневич, реформа передбачає ще одну фінансову мотивацію вчителів – зовнішню добровільну сертифікацію, за результатами якої вони будуть отримувати надбавку. У проекті закону про освіту написано: “Підвищення кваліфікації педагогічних працівників може відбуватися у формі проходження освітньої програми, стажування, участі в сертифікаційних програмах, тренінгах, майстер-класах. Педагогічний працівник, який пройшов сертифікацію, отримує щомісячну доплату в розмірі 20% посадового окладу протягом терміну дії сертифіката”.

Крім того, згідно із законом, за вислугу років вчителям належить:

  •  за більш ніж 3 роки – 10%;
  •  за більш ніж 10 років – 20%;
  •  за більш ніж 20 років – 30%.

При цьому неофіційно в Міносвіти кажуть, що за результатами їх внутрішніх опитувань серед викладачів, рівень зарплати не в пріоритеті.

“Вчителів більше цікавить атмосфера в колективі,можливість самореалізації, і тільки потім йде рівень окладу”, – сказав Сегодня.ua один з топ-чиновників в Міносвіти.

Правда, опитані Сегодня.ua викладачі в селах Київської та Чернігівської областей не в захваті від запропонованих законодавчих ініціатив. За їх словами, надбавки за стаж роботи, класне керівництво тощо передбачені і зараз. А отримують вони трохи більше 1 тис грн в місяць. “Тому що працюю на півставки. Дітей в нашій школі мало, близько 100 осіб. Стаж у мене маленький, веду початкову школу, плюс класне керівництво. Ось і виходить 800 грн (вчителі 9 розряду отримують ставку в 1751 грн – Авт.)”, – сказала нам викладач молодших класів Наталя Н. в с. Красилівка Чернігівської обл.

Експерти згодні з викладачами – нинішній проект закону про освіту не вирішує проблему низьких зарплат вчителів. “З точки зору довгострокової перспективи ми повинні впроваджувати так звані регульовані професії, доступ до яких передбачає механізм зовнішньої сертифікації. Це не тільки вчителі, але, наприклад, лікарі, прокурори, і інші. Поки по вчителях це за межами реформи, оскільки немає професійних стандартів, немає агентств, які могли б здійснювати таку сертифікацію. Законопроект передбачає збереження існуючої процедури періодичної атестації вчителів (раз в 5 років – Авт.) і можливість добровільного проходження сертифікації, яка є підставою для отримання надбавки до заробітної плати”, – вважає Володимир Бахрушин.