Як до Звенигородки робот приблудився | Альтернатива

Як до Звенигородки робот приблудився

Альтернатива: Звенигора

Ралібот, король бездоріжжя, шайбот, енергохап, Джонні-бот, спринтер — ці та інші роботи, а всього 120 варіантів, можна скласти з одного навчального конструктора Lego (назва з датської Leg godt — «грай добре») для учнів середнього шкільного віку (6-8 класів). Дитина сама збирає з деталей механізм і сама ж на вмонтованому в нього міні-комп’ютері програмує, як робот повинен рухатись, скільки пройти, де повернутися, що взяти…

Освоюючи поняття масштабу, алгоритму, біомеханіки, модернізації та безліч інших. У березні ц.р. на сесії обласної ради депутати розглянули зміни до бюджету області на 2015 рік. У тім числі близько 750 тисяч гривень спрямували на придбання чотирма школами області наборів Lego з програмним забезпеченням для вивчення окремих предметів. Проте у Звенигородці, одна із шкіл якої теж претендентка на Lego, такій «цяцьці» зовсім не раді. Та чи власне їй, чи тому, яким чином райраді робота посватали? Не почувши, як годилося б, трепетного «так» від органу місцевого самоврядування. А силою не будеш же милою!

Рівняння з кількома невідомими

Навряд чи зможе хтось сьогодні сказати, що наука у наших школах стоїть на місці. В цьому переконалися і в Звенигородській районній раді, ознайомившись із листом від 16 лютого нинішнього року за підписом директора департаменту освіти і науки облдержадміністрації Валерія Данилевського. В листі, адресованому керівникам органів управління освітою, йшлося про те, що департамент готує проект рішення щодо внесення змін до обласної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року. Цими змінами передбачалося «здійснити на умовах співфінансування придбання для загальноосвітніх навчальних закладів наборів Lego з програмним забезпеченням для вивчення окремих предметів у 1-11 класах».

Повідомивши, що вартість одного комплекту становить 12443,51 євро, це в національній валюті — 373300 гривень, і що 50 відсотків витрат передбачається виплатити з обласного бюджету, директор департаменту пропонував: «Зважаючи на означене, просимо погодити з головами районних рад, головами міст обласного значення питання придбання означених наборів Lego для одного загальноосвітнього навчального закладу регіону». І далі: «Узгоджену інформацію необхідно надіслати департаменту освіти і науки облдержадміністрації до 12 години 18.02.2015 згідно з додатком з подальшим письмовим підтвердженням на паперових носіях».

У додатку серед інших шкіл області, для яких мали закуповувати Lego, значилася і Звенигородська спеціалізована школа імені Тараса Шевченка.

Цілком зрозуміло, що з багатьох причин дати одноосібно згоду на придбання Lego голова Звенигородської районної ради не міг. Для цього передусім потрібно було мати згоду депутатів. А на скликання сесії часу вже не було — до строку подання «узгодженої інформації» залишався всього один день.

Пропозицію департаменту все ж було озвучено. Щоправда, значно пізніше, на черговій сесії. Депутат райради Олександр Антонюк, який зачитав листа, чітко зазначив, що при напруженій ситуації з фінансуванням освіти такі «подарунки» не на часі та несуть у собі ознаки прихованих корупційних діянь. Бо хоч цей «роботизований конструктор», на переконання представників виробника — компанії Пролего, здатний значно полегшити опанування школярами технічних дисциплін, у районному бюджеті дірок аж надто багато. А щоб хоч якось утримати до кінця навчального року освітянську галузь, доводиться йти на різного роду скорочення й урізання. Де вже тут знайти кошти на Lego, навіть за умови, що 50 відсотків його вартості буде оплачено з обласного фонду!

Та не минуло й місяця, як на черговій сесії обласної ради було прийняте рішення «Про внесення змін до обласної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року», і, як результат, серед чотирьох шкіл Черкащини, для яких закуповуються набори Lego, було названо і Звенигородську школу імені Тараса Шевченка. Котра, до речі, має спеціалізований гуманітарний профіль із поглибленим вивченням правознавства. Тож з даного приводу виникає ціла низка запитань. І перше — хто ж за цим стоїть?

Оскільки голова райради не дав погодження на придбання робота, залишається ще районна державна адміністрація та структурний підрозділ — відділ освіти. Проте завідувачка відділу освіти Звенигородської РДА Зінаїда Муленко, до якої автор цих рядків звернувся з запитанням, чи надавалася відділом освіти згода на придбання наборів Lego та чи були заплановані в бюджеті нинішнього року кошти на це, замість конкретної відповіді обмежилася фразою: «Це питання закрите». Тож не залишалося нічого іншого, як звернутися до неї того ж дня з депутатським запитом. Оскільки ж невдовзі Зінаїда Михайлівна встигла подати заяву на звільнення, то лише після кількох нагадувань я отримав цей офіційний папір за підписом головного спеціаліста відділу Наталі Ляховецької. В ньому повідомляється, що оскільки (подаємо без змін) «відповідно до обласної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року (рішення обласної ради від 14.12.2011 р. №10-3/ VI) у 2015 році в обласному бюджеті заплановано співфінансування на придбання для Звенигородської спеціалізованої школи імені Тараса Шевченка наборів Lego … , відділ освіти райдержадміністрації звернувся з листом до районної державної адміністрації та районної ради з пропозиціями на сесію районної ради про виділення з районного бюджету коштів у сумі 186650 гривень для фінансування зазначеної програми, так як у кошторисі відділу освіти ці кошти не заплановані». І далі: «Враховуючи думку депутатів районної ради, що не підтримують виділення коштів з районного бюджету, відділом освіти не буде підтримана зазначена програма».

Все, здавалося б, зрозуміло. Проте знаходимо тут деякі, м’яко кажучи, неточності. Жодних пропозицій щодо придбання Lego, якщо не брати до уваги згаданого вже листа від департаменту освіти і науки, від відділу освіти на адресу районної ради не надходило. До того ж і думкою депутатів районної ради ні відділ освіти, ні райдержадміністрація до вказаного в листі строку не цікавилися. Та й як могли «планувати» рішенням обласної ради від 14 грудня 2011 року надання якихось коштів на 2015 рік? Та якщо навіть і так, то чому наборами Lego вирішили забезпечити школу з поглибленим вивченням гуманітарних предметів, а не, скажімо, міську школу №1 з математичним ухилом?

І головне, як розуміти запевнення, що «зазначена програма» відділом освіти «не буде підтримана»? Адже йдеться не про майбутній час — рішення про придбання «робота» вже прийняте на сесії обласної ради. Хто приклав до цього руку?

На ці запитання під час нашої розмови вже після отриманої відповіді Наталя Ляховецька відповісти не могла.

Отож, «закрите» колишньою завідувачкою відділу освіти питання все ж залишається відкритим. Бо ж чи могли депутати обласної ради проголосувати за виділення Lego, не маючи на те відповідного погодження з району?

«Не візьме Звенигородка — візьмуть Черкаси»

Валерій Данилевський, директор департаменту освіти і науки облдержадміністрації:

Для шкіл Lego — це не ті конструктори, які є в магазинах. Це комплексне навчальне обладнання. Lego можна використовувати як на факультативному курсі робототехніки, так і на уроках алгебри, геометрії, фізики. Обладнання Lego нікому не нав’язувалось. Була наша пропозиція на райони і міста: «просимо розглянути». Відгукнулися чотири навчальні заклади — школи в Золотоноші, Золотоніському районі, Звенигородці і Ватутіному, підтвердивши це листами відділів освіти. Щодо Звенигородки, то краще було б, якби Lego брали профільні школи, які поглиблено вивчають точні дисципліни. Але визначались із школою в районі.

Коли вже було прийняте рішення обласної ради, кому за півціни дістануться Lego, активність виявила і Черкаська міська рада: вони теж узяли б комплект, і спонсорів для цього знайшли б. Та оскільки в проект не потрапили, то сподіваються, що хтось відмовиться, сесія облради внесе корективи і, можливо, Черкаси заберуть. Якщо батьки десь не хочуть, щоб був Lego, — нема проблем, як мовиться, завжди можна жити в печері…

Перед тим як винести на сесію питання про те, щоб спрямувати 750 тисяч гривень з обласного бюджету на набори Lego для шкіл, його вивчали в профільній комісії, на президії обласної ради. Компанія «Пролего» демонструвала навчальні конструктори. І всі скептики з числа депутатів (а їх спочатку було багато), коли побачити, що це може дати для розвитку дитини, для вияву її творчих здібностей, дослідницького інтересу, перетворилися на прихильників.

Що в комплекті від виробника «Пролего» для школи? Це обладнання для цілої школи, для учнів з 1 по 11 клас. В один конструктор входить комп’ютерний блок, відповідний набір деталей. З розрахунку один конструктор на два учні. Додається інструктивно-методична література, навчальні посібники і зошити. Посібники «Пролего» підлаштовані під лабораторні роботи українських шкіл.

Скажімо, 5-7 клас, фізика: на двадцять учнів — по десять наборів «Наука та технологія», «Пневматика». До конструкторів — диски, підручники для вчителя, по кілька зошитів для кожного учня. Робототехніка, 1-4 класи: набір Lego (десять комплектів), ресурсний набір Lego (також десять), програмне забезпечення, комплект навчальних проектів. Клас математики (1-2 класи): набір «Ще більше математики», десять комплектів. Розвиток мовлення (1-5 класи) — п’ять комплектів набору «Побудуй свою історію» (один набір на чотирьох учнів), два десятки допоміжних деталей.

Марно підозрювати «Пролего» у відкатах, як на це є натяк у статті. Це філіал шведської компанії, в них у принципі не може бути мови про відкати, це інша ментальність, у них є ціна, хочете — беріть, хочете — не беріть. У нас є домовленість із компанією «Пролего»: оскільки ми прийняли рішення про забезпечення чотирьох шкіл, вони погодилися, що з нового року безплатно забезпечать Lego-обладнанням десять дитсадків.

Я розумію, що сьогодні стоїть питання грошей. Але, можливо, вони ще не скоро й будуть. А сьогодні, коли й айпади пішли, і ноутбуки, діти вже не можуть обійтися рахівницями й калькуляторами. Якщо хочемо їх навчити, щоб вони були конкурентоздатними, вони повинні отримати відповідне обладнання.

Це ж наші учні — авіамодельного гуртка Катеринопільського районного будинку дитячої та юнацької творчості — сконструювали безпілотник для розвідки в зоні АТО, здатний підніматися більш ніж на два кілометри й отримувати зображення. Це ж наш, черкаський студент, виготовив польовий перетворювач напруги, який може за відсутності електроенергії заряджати рації, мобільні телефони, планшети, ноутбуки, акумулятори безпілотників, навіть освітлювати приміщення. А якби у них не було таких знань?

Юрій Лега, голова комісії з питань освіти, науки, культури, духовності, молодіжної політики та спорту обласної ради:

Перед тим як виносити на сесію питання співфінансування, ми в комісії доскіпливо вивчали, що це за навчальне обладнання. Наш висновок: якщо ми хочемо розвиватися і мати вільну Україну, ми повинні йти на такі витрати навіть під час фінансової скрути. Ось біля мене маленький син, він склав усі конструктори Lego, які у нас були, і кличе: «Тату, поїхали купимо ще й ніндзяго!». Чотири школи — це, вважаю, подія для області, що вони можуть мати таке навчальне обладнання. Проте якщо якийсь район відмовиться, не знайде грошей, я підтримаю його рішення на комісії.

Феофан Білецький, «Черкаський край», 2015